пропозиція по суті

I n пропозиція (на зборах)

- censure motion пропозиція вотуму недовіри (урядові)

- important-question motion пропозиція розглянути те чи інше питання в якості важливого; пропозиція, що потребує уточнень стосовно того, чи є те чи інше питання важливим

- irregular motion пропозиція, внесена не за правилами процедури

- no-confidence motion несекретна/ неконфіденційна пропозиція

- priviledged motion першочергова пропозиція

- procedural motion пропозиція процедурного характеру

- substantive motion пропозиція по суті

- motion for deferment пропозиція щодо відтермінування

- motion for division пропозиція щодо проведення роздільного голосування

- motion for priority пропозиція про надання першочерговості; пропозиція про зміну порядку розгляду

- order of procedural motions порядок розгляду пропозицій процедурного характеру

- to adopt a motion прийняти пропозицію

- to bring forward a motion внести пропозицію

- to carry a motion прийняти пропозицію

- to declare a motion irreceivable оголосити, що пропозиція не може бути прийнятою

- to declare a motion receivable оголосити, що пропозиція може бути прийнятою

- to defeat a motion відхилити/ провалити пропозицію

- to make a motion внести пропозицію

- to move a motion внести пропозицію

- to pass a motion on the nod прийняти рішення/ резолюцію без голосування

- to pass a motion with a number of dissentients прийняти пропозицію з кількома голосами проти

- to propose a motion внести пропозицію

- to put the motion to vote поставити пропозицію на голосування

- to put forward a motion внести пропозицію

- to reject a motion відхилити/ провалити пропозицію

- to table a motion

a) внести пропозицію

b) амер. відкласти пропозицію, не вказуючи терміну

- to take a decision upon a motion прийняти рішення щодо пропозиції

- to vote on the motion as a whole голосувати за пропозицію в цілому

- to withdraw a motion зняти пропозицію

- on the motion of the parties за заявою сторін

- the motion is adopted/ carried by 12 votes to 9 with 2 abstentions пропозиція прийнята 12 голосами проти 9 з 2, що утримались

- the motion is rejected/ lost пропозиція відхиляється

II v внести пропозицію

1. n грам.

іменник (тж noun substantive)

2. adj

1) реальний, дійсний, існуючий

2) істотний, пов'язаний із суттю

3) міцний, ґрунтовний, солідний; сталий

4) значний, досить великий, чималий

5) самостійний, незалежний

6) грам. субстантивний

* * *

1) реальний, існуючий, дійсний

2) пов'язаний з суттю ( справи)

3) міцний, ґрунтовний, солідний; постійний; значний, істотний

4) самостійний, незалежний

5) гpaм. субстантивний

1. реальний, дійсний, існуючий

2. істотний, пов'язаний з суттю/ з питаннями по суті (на відміну від процедурних питань)

- substantive articles істотні пункти (документу)

- substantive issues істотні питання

- substantive law юр. матеріально-правовий закон

- substantive motion пропозиція по суті справи/ питання (ООН та ін. організацій)

- substantive paragraphs пункти/ параграфи, що стосуються суті справи

- substantive provisions оперативна частина документа

- substantive questions of the agenda суттєві питання порядку денного

1) реальний, існуючий, дійсний

2) пов'язаний з суттю ( справи)

3) міцний, ґрунтовний, солідний; постійний; значний, істотний

4) самостійний, незалежний

5) гpaм. субстантивний

1. заслуга

2. достоїнство

3. pl властивості, якості

- merits of a case суть справи, притаманні справі позитивні і негативні сторони

- merits of a proposal позитивні і негативні сторони пропозиції, суть пропозиції

- to come to the merits of the matter перейти до питання по суті

- to decide the problem on its merits вирішити питання по суті

- to discuss the merits of smth. обговорити всі сторони/ всі "за" і "проти"

- to go into the merits of smth. обговорити всі сторони, всі "за" і "проти" чогось

- to judge smth. on its merits судити про щось по суті

- on the merits no суті

1. n

1) двері, дверцята

2) кришка

3) поет. кінець дня; сутінки

4) мет. зварний шов

2. adj

закритий, замкнений, зачинений

v (past і p.p. shut)

1) закривати, зачиняти

6) перестати приймати когось

2) закриватися, зачинятися

3) стискати, зціплювати

4) перекривати, закривати (прохід тощо)

5) припиняти роботу, зачиняти (магазин тощо)

6) замикати

7) складати, закривати

8) затискати, прищикувати

9) вимикати, зупиняти (верстат)

10) мет. зварювати

* * *

1) cпeц. двері, дверцята; кришка

2) пoeт. кінець дня; сутінки

3) спай, місце зварювання або пайки

1) зачиняти, закривати; зачинятися, закриватися; перекривати, блокувати

2) стискати; стуляти

3) закривати, припиняти роботу

4) замикати

5) складати (ніж, віяло), закривати ( парасольку)

6) защемляти; прищемити

7) cпeц. вимикати, зупиняти

8) метал. зварювати

v розглядати, обговорювати, обдумувати

- to consider null and void вважати недійсним/ таким, що не має законної сили

- to consider a proposal розглянути пропозицію

- to consider a request розглянути прохання

- to consider smth. on its own merits розглядати питання по суті, зважувати усі "за" і "проти"

Сковорода, Григорій Савич (1722, с. Чорнухи Полтавської обл. - 1794) - укр. філософ, письменник. Народився в козацькій родині. Закінчив сільську школу, після чого у роках 1734-1741, 1744 - 1745 та 1751 - 1753 навчався у КМА, де здобув ґрунтовну, в т.ч. й філософську освіту. У 1745 - 1750 рр. С. разом з посольською місією генерал-майора Вишневського відвідав Токай (Угорщина), Офен (Буду), Пресбург (Братиславу), Відень, імовірно Італію та Німеччину. Повернувшись в Україну, од 1753 р. викладав поетику у Переяславському колегіумі. Застосований С. новий метод навчання й виховання, що полягав в індивідуальному підході до своїх учнів з метою виявлення і плекання їхніх вроджених здібностей, спричинився до ускладнення його стосунків з єпископом Никодимом Стрибницьким та до звільнення з колегіуму. У 1757 - 1759 рр. С. працює домашнім учителем у дідича Степана Томари, у 1765 - 1766 рр. викладає у Харківському колегіумі. Впродовж цього часу подорожує до Москви, пішки обходить усю Слобідську Україну, 1764 р. відвідує Київ, де відмовляється від пропозиції ченців Києво-Печерської лаври вступити до монастиря. Зрештою залишає викладацьку працю в Харківському колегіумі і обирає життя мандрівного філософапроповідника. Філософія С. належить до загальноєвропейської філософської традиції і водночас є закономірним наслідком розвитку укр. думки XVI - XVIII ст. У його спадщині присутні ідеї Античності, патристики, нім. містицизму Ч. астково відчувається вплив Вольфа, Спінози, Мальбранша. Очевидним є тяжіння С. до укр. містичної традиції у філософії, що виявилося, зокрема, у вченні про духовне Преображення людини; про життя в істині. Характерними рисами філософії С. є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. Засадничою є концепція про дві натури і три світи, найважливішою проблемою - проблема людського щастя З. гідно з концепцією С. про дві натури і три світи, світ складається з двох натур - видимої і невидимої, зовнішньої і внутрішньої, тварі й Бога. Вчення про дві натури пов'язане з концепцією про три світи, яка все існуюче поділяє на три види буття, або світи - великий (макрокосмос), малий (мікрокосмос) і символічний - Біблія. Шлях пізнання невидимої натури - Бога через пізнання людиною самої себе, своєї "внутрішньої людини", на думку С., можливий і єдино правильний. Це переконання ґрунтується на засадничій тезі його філософії про паралелізм у структурі трьох світів: макро-, мікрокосмосу і Біблії. Виходячи з неї, С. вважав "внутрішню людину" водночас індивідуальною й надіндивідуальною (космічною). Людське самопізнання дає змогу пізнавати внутрішні закони буття зовнішньої природи, а розшифровування біблійної символіки водночас із відчайдушною боротьбою людини із власною "злою волею" скеровує її на правильний шлях пошуку Бога - невидимої натури, тобто істини і добра. Розв'язання проблеми щастя С. бачить через нове народження людини, що має ознаки містичного переображення, розкриття її божественної суті, виявлення закладеного у неї Богом таланту, що забезпечуєш, зрештою, працю за покликанням. С. був переконаний, що духовне відродження людей, здійснення ними спорідненої праці автоматично призведуть до злагодженого функціювання суспільства. Філософії С. властиве зосередження на людинознавчій, етико-гуманістичній проблематиці, акцентування і піднесення в людині її духовної першооснови.

[br]

Осн. тв.: "Наркіс. Розмови про те: пізнай себе" (1798); "Вступні двері до християнської добронравності" (1806); "Байки харківські" (1837); "У богий жайворонок" (1837); "Боротьба архистратига Михаїла з сатаною, про це: легко бути добрим" (1839); "Сад божественних пісень" (1861); "Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (товариська розмова про душевний мир)" (1894); "Розмова, названа алфавіт, або буквар миру"; "Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона Алківіадська" (1894); "Вдячний Єродій" (1894); "Суперечка біса з Варсавою" (1912); "Діалог. Назва його - потоп зміїний" (1912) та ін.